Статьи
29.12.2017 19:12

Александр Хуг: «СММ ОБСЄ не робить припущень і не вдається до здогадок»

«Цей конфлікт можна стабілізувати шляхом відведення важких озброєнь, розведення сил і засобів, вилучення мінних загороджень».

«Лица» поспілкувалися з першим заступником голови Спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі (СММ ОБСЄ) в Україні паном Александром Хугом, під час його нещодавнього перебування у місті Дніпрі.

 

– Пане Александре, хочемо Вас розпитати, як живуть цивільні громадяни на територіях в окупації.

Будь ласка, розкажіть, чи працюють там банки, чи працює там пошта, чи можна до Нового року привітати родичів, чи є можливість перерахувати їм матеріальну допомогу?

– СММ ОБСЄ має офіси у непідконтрольних урядові районах. Наші команди постійно присутні, наприклад, у Донецьку, Горлівці, Дебальцевому та інших населених пунктах.

Таким чином СММ ОБСЄ здійснює моніторинг по обидві сторони лінії зіткнення і на певній відстані від неї.

У 2017-му році ми бачили, що у непідконтрольних урядові районах працюють банки. Також ми відзначали, що цивільні особи використовують картки для оплати, наприклад, своїх покупок в супермаркетах та інших торгових точках.

Також нам повідомляли, що люди використовують ці картки для здійснення деяких платежів і сплати послуг. Але, як нам повідомляли, ця система оплати працює лише в непідкон­трольних урядові районах. Це те, що цивільні громадяни нам повідомляли.

– Розкажіть, будь ласка, чи вивчають там у школах українську мову, чи чути на вулицях українську мову…

– Хотів би спершу зробити невеличку ремарку стосовно переказу коштів з одного банку до іншого.

Ми дізналися, що є така, так би мовити, «трикутна схема», за якою люди можуть отримати кошти.

В першу чергу, якщо хтось хоче надіслати кошти, скажімо, з Дніпра в Донецьк, для цього слід знайти людину з непідконтрольних урядові районів, в якої є онлайн рахунок українського банку для переказу. Тоді вже людина, на онлайн рахунок якої надходять кошти, за певну додаткову оплату може ці кошти передати кінцевому отримувачу в готівковій формі.

Єдиний?альтернативний цьому шлях – це перевезення готівкових коштів через лінію зіткнення. У деяких місцях у непідконтрольних урядові районах все ще існує можливість заплатити гривнею, проте обмінний курс є доволі несприятливим.

…Повернімося до питання щодо української мови у непідконтрольних урядові районах. Нам відомо, що в деяких школах предмети викладаються українською мовою, однак кількість годин обмежена. В навчальних планах університетів, як повідомлялося, є предмет «українська мова та література».

Хочу відзначити, що в місті Луганську є Український драматичний театр, в якому ставлять вистави українською, російською і навіть англійською мовами.

– З приводу поштових листівок і поштових повідомлень. Чи працює пошта, чи можна з Дніпра надіслати, скажімо, в Стаханов (зараз – Кадіївка; місто обласного значення в Луганській області, яке з 2014 року перебуває під контролем «ЛНР» – авт.) листівку?

– Нам не відомо про офіційні поштові послуги.

– Скажіть, будь ласка, якими законами користуються на окупованих територіях? Чи ще залишились ті закони, які діють в Україні, чи це – калька з законів Російської Федерації, чи – щось, придумане місцевими?

– Перш за все важливо відзначити, що цілісність і суверенітет України поширюється на всю її територію, у тому числі й на райони, які наразі не кон­тролюються урядом. Верховна Рада України є органом, який приймає закони.

СММ ОБСЄ спілкувалася з цивільними особами у непідконтрольних урядові районах. Вони повідомляли нам про те, що українське законодавство застосовується?за?винятком ситуацій, коли ті, хто здійснює фактичний контроль, придумали щось своє.

Це створює труднощі, оскільки призводить до появи такого собі паралельного світу. Наприклад, ті, хто продають якісь об’єкти нерухомості, повинні оформлювати угоди в рамках українського законодавства. Після цього вони проводять ці транзакції згідно з тим, що було створено особами, які здійснюють фактичний контроль. Така ситуація створює чимало труднощів для всіх тих цивільних осіб, які проживають у непідконтрольних урядові районах.

– Станом на грудень цього року, ОБСЄ зафіксувала на Донбасі 400 випадків травмування або загибелі цивільних. Будь ласка, скажіть, скільки стосується окупованих територій, а скільки – підконтрольних урядові районів?

– Дійсно, наразі СММ ОБСЄ підтвердила понад 450 випадків жертв (поранених і загиблих) серед цивільного населення з обох сторін лінії зіткнення.

У цьому контексті важливіше, напевно, поставити питання: – «Що ж роблять у зв’язку з цим самі сторони?», – оскільки в наших звітах ми чітко повідомляємо про жертви серед цивільного населення і місця, де ми їх фіксуємо та підтверджуємо. Реакція сторін на цю інформацію має велике значення. Більшість із цих жертв пов’язана із застосуванням важкого озброєння, тобто того озброєння, яке мало бути відведене вже давно. Друга за величиною група жертв – це є жертви спрацювання мін і невибухових боєприпасів.

Водночас хочу зазначити, що якщо були б реалізовані Мінські домовленості, зокрема ті, що стосуються розмінування та заборони на встановлення нових мін, а також відведення важкого озброєння, цих жертв серед цивільного населення можна було уникнути.

Той факт, що обидві сторони розміщують свої озброєння в житлових районах, ставить під загрозу як життя, так і безпеку цивільних осіб, які там проживають, оскільки вони ризикують потрапити під перехресний вогонь.

Александр Хуг: «Щиро сподіваємося, що у новому році сторони будуть реагувати на всі факти, які ми фіксуємо та про які повідомляємо в наших звітах»

 

– Як перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, Ви маєте інформацію з багатьох джерел. Скільки, зі 100%, Ви можете дати за те, що у наступному, 2018-му році так звані «ЛНР» та «ДНР» території повернуться до складу України?

– Як Вам відомо, у своїй діяльності СММ ОБСЄ не робить припущень і не вдається до здогадок. Втім, як зазначено в наших звітах і як знають наші читачі (читачі щоденних звітів СММ ОБСЄ, які доступні також українською мовою на сайті Osce.org/special-monitoring-mission-to-ukraineавт.), цей конфлікт можна стабілізувати шляхом відведення важких озброєнь, розведення сил і засобів, вилучення мінних загороджень.

Цей конфлікт зупинити можна. Ми бачили, що коли сторони хочуть, вони можуть зупинити насильство. Це – питання волі. І якщо сторони матимуть цю волю, то ситуація зміниться на краще.

Ми будемо присутні на місцях для того, щоб фіксувати цей процес. Звіти, які ми публікуємо щодня українською, російською та англійською мовами, чітко вказують на ті місця, де сторони не дотримались своїх зобов’язань.

І ми щиро сподіваємося, що у новому році сторони будуть реагувати на всі факти, які ми фіксуємо та про які повідомляємо в наших звітах.

– Що стосується ситуації у Криму. Чи Спеціальна моніторингова місія моніторить Крим, і які питання?

– Хотів би нагадати про резолюцію Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй № 2202, в якій Радбез підтверджує свою повну повагу до суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.

Мандат СММ не включає, однак і не виключає Крим зі сфери діяльності Місії. Якщо Ви ознайомитеся з нашим мандатом, який затверджено рішенням Постійної ради ОБСЄ № 1117, Ви побачите, що до нього також додаються тлумачні заяви держав-учасниць ОБСЄ. Власне в цих заявах, наприклад, Російська Федерація заявляє про те, що сфера дії мандату Місії не розповсюджується на Крим, водночас Сполучені Штати і ряд інших країн вважають, що Крим повинен входити в сферу наших обов’язків.

У Херсоні в нас є моніторингова команда, яка здійснює моніторинг ситуації на адміністративній межі. Усі ті факти, які ця команда встановила, також відображено в наших звітах.

Наприклад, в серпні 2016 року, коли різко зросла напруженість на адміністративній межі з Кримом, наша команда на регулярній основі перебувала на місцях, а також здійснювала моніторинг і фіксацію подій.

– Дякую. Бажаю Вам у новому році миру і здійснення бажань.

– Дякую Вам. Я щиро сподіваюся і бажаю того, щоб наша робота посприяла певній стабілізації та покращенню ситуації на сході України.

Олена Гарагуц

Фото анонсу – з офіційного сайту ОБСЄ

716